О. І. Губренко
Чоловік не сонце, всіх не обігріє,
Як і жінка кожна всіх не
обійме,
Та як тільки вишня знову забіліє,
Щось в душі легенько сколихне й мене.
На весні у квітні все різноманітне,
Як і квіти люди хочуть всі тепла,
Та душа найбільше білий цвітом квітне,
І бузком торкається до твого чола.
18.04.2024