Я боюся

 

Мабуть, вперше в житті я боюся,
Що надовго прийшла ця біда,
Навіть Богу щоденно молюся,
Щоб скоріш закінчилась війна.

Я боюся фатальної долі!
Навіть думати страшно про це…
Скільки ж треба пролити ще крові,
Щоб остигнув пекельний котел?

Я боюсь і не знаю, як жити,
Стала я нерішуча, на жаль…
В грудях – щем від студеної криги
І така непозбутня печаль.

Я боюся і ночі, і ранку,
І дороги додому боюсь…
І у Божу не вірю вже ласку,
І не можу приборкати блюз…