Конверт підписаний від руки,
Був залишений під дверима,
В листі він виклав свої думки,
Електронні не мають такої сили…
Лист без зворотньої адреси,
Підписаний «Тобі»,
Моїй відьмочці:)
Як із п‘єси…
Що проникла в мої думки,
Віщунка, якщо мене чуєш!
Повернись в мої сни!
Ні! Краще, якщо чаклуєш,
Дозволь, щоб зустрілись ми…
Розкажи, ти маєш кота?!
Бо якщо ні…то мене привласни…
Я буду слухняний і чемний,
І подарую ласку…
Захочеш, я стану псом!
Вірним… буду оберігати…
Тільки не проганяй,
Я тобою заклятий!!!
Я так довго тебе шукав!
Друзі сказали, що з‘їхав з глузду…
Я вірив…я відчував…
Твоє серце мене…впустить…
Віщунка, я прошу…
Лиш повір!!! Та не бійся…
Я не відпущу…
Не можу… ти злишся?!
Я лиш чекаю дозволу прийти,
А до відьом можна в гості?:)
Що треба з собою нести?!
Пташине пір‘я, мох, свічки, кості???
Що я верзу…
Я ревную.
Віщунка, забери кота!!!
Та знай, я безмежно сумую.