Н.Бидненко
Почуй мене
Я душею вдарилась об тебе.
Ти не чув... Минуло стільки літ,
А синці не сходять. І не треба -
Пам'ять болю мій лаштує світ.
Я живу, і все мені здається -
Ми близькі, що ближче не бува.
Мов злились в одне два наших серця
І одні зв'язали нас слова.
Наче там, за дальньою межею,
На вікИ зріднила доля нас.
Я об тебе вдарилась душею -
Так почуй! Бо не лікує час...
***
Я душой ударилась об тебя.
Ты не почувствовал. Прошло много лет,
А синяки не проходят. И не надо -
Память болью мой устраивает мир.
Я живу, и всё мне кажется -
Мы близки так, что ближе уже некуда.
Вроде слились в одно наши сердца
И одни связали нас слова.
Как буд-то там, за далёкой гранью,
На века сроднила судьба нас.
Я об тебя ударилась душой -
Так почувствуй! Ведь не лечит время...