Пролитають наши лита

Матрёна Донченко -Дидок
Пролітають наші літа
Немов пух із тополі.
І не помітили ми
Як змінились наші долі.

Стали ми вже не ті,
Стали якісь тихіші.
І завзяття нема вже того,
Що було в нас раніше.

Все проходить із роками
Самі того не чекали,
Що не буде вже того,
Що в житті своєму  ми мали.

Та життя у нас одне
Й турбуватись не потрібно,
Що ми вже не ті.
Просто будемо жити гідно.

І не будемо думати про те
Що ми вже не ті,
А просто насолоджуватись тим,
Що маємо в житті.

26.04.2024