Іду стежиною до поля,
Милують очі квіточки,
Здається, світ не знає горя
І всі незгоди вже пройшли.
Медовий дух пливе над степом
Від розмаїття пишних трав.
Розфарбував хтось гарно небо,
Хмарками вміло розписав…
Привітно зустрічають маки,
Цілує вітер ковилу.
Пісень пташиних чути гами,
Дзижчить у травах гулко жук…
Петляє весело стежинка
Назустріч сонячному дню.
Лиш у душі печаль невпинна
Безмовний крик зриває з уст…