Яблунева жага –
Це весни фантастична чарівність,
Швидкоплинна краса,
Нетривала хвилююча ніжність…
Білі шати весни
Дуже схожі на сукню весільну.
Як цю мить вберегти,
Захистити мелодію квіту?
Неможливо, на жаль…
Йде назавжди у Вічність миттєвість.
Неповторності шлях
Забере яблуневу рожевість.
Променистим дощем
Упадуть пелюстки сонцесяйні,
І весняний ковчег
Попливе у розлоги* зірчасті…
Мов напористий шторм,
За весною вже літо зринає…
В круговерті турбот
Як крізь пальці, життя протікає.
*Розлоги – широкий, відкритий простір; широчінь.