Травень грає світлом…
Травень грає тінню…
Я женусь за часом, як у грі в квача.
Сяють трави сріблом
Навіть в мить вечірню,
Я ж літаю птахом, щоб піймати час.
Дихаю весною,
Зеленню і квітом,
Відчуваю трепіт в серці і в душі.
Втомлена війною
І постійним бігом,
Чую тільки дзенькіт, наче по трубі…
Тисячі кульбабок,
Як маленькі сонця,
Розбрелись по луках, спокушають бджіл.
Пахне день каштаном,
Сипле пух тополя,
У весняних звуках чути ноти втіх.
Ні, не дожену я
Мить хоча б єдину,
Мабуть, не під силу наздогнати час.
Може, я недужа?
Навіть вітер в спину
Не наблизить милю, сили не додасть…