Алеют юные пионы.
Краса какая! опьяненье!
Возьми мой лоб в свои ладони
и защити, моя весенняя!
Преследует меня во мраке, -
ещё лишь шаг, другой, подстрелит
мой лучший друг и он же враг мой
наизаклятый, Боже милый!
Темно наитье музы вечной!
Бьёт ночь в колокола теней.
На чёрном, точно кровь, трагично
пионов молодость алеет.
ПІВОНІЇ
Червона молодість півоній.
Яка краса! Яке п’яніння!
Візьми моє чоло в долоні
й оборони, моя весіння!
Бо переслідує крізь морок, –
ще крок, ще крок, мене поцілить
мій друг найкращий і мій ворог
найзавзятіший, боже милий!
Натхнення темне, музо вічна!
Б’є ніч у тіней чорні дзвони.
На чорнім тлі, мов кров трагічна,
півоній молодість червона.