В простори блакитнi здiймаю я очi

Люба Охман
В простори блакитні здіймаю я очі,
Побачить Ісуса - єдина мета.
До Нього я лину щодня і щоночі
У Ньому бажаю постійно зростать.

О, дай Боже сили, надії та віри,
Любов'ю Своєю торкнися мене,
Тоді моє серце наповнене миром
Відчує небесне й забуде земне.

Як добре з Ісусом завжди пробувати,
Бо Він є натхнення мойого життя.
Я хочу від серця Його прославляти,
Йому довіряти завжди як дитя.

Він Той, Хто лікує розірвані рани
Та втіха єдина в нестерпній журбі,
Ламає високі невір'я паркани,
Він є перемога в земній боротьбі.

Простори небесні на мене чекають
В обіймах Творця не згадаю земне,
А покищо славити Його бажаю
По-справжньому любить Спаситель мене.
2018