Коли щось стається, хороше чи погане,
Він починає читати вірші, короткі чи довгі.
Я слухаю і знаю: він читати не перестане,
Вірш – це частинка стежки і дороги.
А як навіть стежки і дороги закінчаться,
Він напише нові вірші, довгі та короткі,
І навіть коли літа незворотньо промчаться,
Будуть зрілі вірші на довгії роки.
Його вірші читатимуть різні люди.
Хтось зрозуміє написане, а хтось – і більше...
А він писав, пише і писати та читати буде –
Щастями і нещастями нашептані – вірші...