Игорь Волощук

Nada termina hasta que tu sientes que termina...

"Загублена земля"-це збірка-сповідь,крик обпаленої материнськими сльозами та загартованої розлукою емігрантської душі.це безперервний пошук...,тисячі листів,молитов та сліз,самотність і крихкістьбезглуздого емігрантського буття.
Це жевріюча надія,свята надія коли-небудь повернутись...


Ігор Волощук народився на Вінниччині. Після закінчення середньої школи вступив до Вінницького політехнічного університету. Отримав фах інженера-механіка. Вірші почав писати ще у школі. Після розпаду СРСР, в період економічної кризи середини 90-х, відїжджає до Південної Америки. Перші вірші були надруковані в Буенос-Айресі газетою “Українське слово”.
“… це мій шлях і шлях тисячі людей залишивших Батьківщину…,а ці рядки -
відлуння нашої душі…”
В 2009 повернувся в Україну де в 2010 році вийшла перша збірка віршів "Загублена земля"


Игорь Волощук родился в Винницкой области(Украина).После окончания средней школы поступил в Винницкий политехнический университет.Получил диплом инженера -механика.После развала СССР в период экономического кризиса
середины 90-х,уехал в Южную Америку.Первые стихи были опубликованы
в Буэнос Айресе в газете "Украинское слово".
"-это мой путь и путь тысячи людей покинувших Родину...,-а эти строки
крик нашей души..."
В 2009 году вернулся в Украину,а в 2010 вышел первый сборник стихов
на украинском языке" Загублена земля"


Ирина Визняк (Україна)

ВІДЛУННЯ ДУШІ НА ВАШІ ВІРШІ

В рядках віршів – тривога, біль і смуток.
На два світи розділене життя.
Скуштовано й нектару, і отрути,
І загартовано в розлуках почуття.

Позаду - дім, залишена родина.
Лиш в мріях пестить милої рука,
Лиш в снах сміються оченята сина
І материнських сліз тече ріка.

Багато літ, немов під лезом бритви,
Щеміли в серці рани і печаль.
Та почуття і мамина молитва
Були міцніші за граніт і сталь.

Тримали лиш вони в надії серце.
Душа кричала, сіяла думки.
Ті почуття, що не посміли вмерти,
Лились дощем в римовані рядки.

Як сповідь, як молитва, як зізнання,
Переосмислення всіх «за» і «протиріч»,
Неслись додому вісники кохання.
І звідтам мчали почуття навстріч.

Нарешті – вдома! Мати посивіла.
В саду колишні яблуні цвіли.
Цвіла барвінком батькова могила…
Слова повисли. Сльози залили…

І втрати, і здобутки, і таланти –
Сплелось усе в один життєвий сніп.
Покладено до серця діаманти
І почуття – до найдорожчих стіп.

Звились в сувій життєві серпантини.
Достигли мудрістю освячені плоди.
Патріотизм й любов до України
Закарбувались в серці назавжди.
*****
Життя навчило вічне цінувати
І яскравіше відчувати світ.
Піднесло гідність, дух. Тож, так тримати!
Натхнення й щастя Вам на сотню літ!!!

Отправить письмо автору
Добавить в список избранных

Произведений: 151
Получено рецензий: 600
Написано рецензий: 677
Читателей: 15342

Валентина Яроцкая, Татьяна Левицкая, Наталия Старченко, Ольга Ильваниди, Наталия Сокольская, Леся Романчук, Сергей Руденко, Инна Сирин, Виктор Дульчак, Оксана Чиповская, Оксана Усова-Бойко, Вонтер Лак, Николай Куко, Мамонов Игорь, Украинские Стихи, Борис Костинский, Николай Брага, Авторы На Украинском Реестр, Веточка Вишни, Людмила Юферова, Оксий Ожына, Олег Омелянчук, Геннадий Сивак, Тамара Шевченко, Вировец Лариса, Михаил Сливкин -Рубанов, Белый Сергей, Катруся Степанка, Ольга Глапшун, Русалка Лая, Брия-Натали, Наталия Головко, Натали Бизанс, Кирилл Кириллов Кк, Катя Солдатенко, Владимир Марковский, Елена Сребняк, Гость Светлана, Олеся Емельянова, Виктор Гусак, Ирина Шнайдер -Николаева, Александр Тимаков, Инна Приходько, Сергей Косинов, Сергей Кузнецов-Неверский, Людмила Буйлова, Виктор Тихомиров-Тихвинский, Фонд Всм, Елена Славинская, Прокопенко Юрий, Василина Иванина, Александр Сурнев, Василь Кузан, Михаил Суханов, Валерий Димыч, Клипсидра, Вера Кухарук, Наталья Юмагужина, Ксения Эн, Раиса Андрющенко, Станислав Сенькин -Рубанский, Вадим Зинчук, Андрей Животиков, Аникина Ольга Николаевна, Любовь Иванова 2, Людмила Дзвонок, Наталя Мазур