***

Сара Мильгрем: литературный дневник

Ластівки моїх слів не літають вже більше до тебе,
і не моляться дні, нахиляючись небом до ніг...
ти долоні мої не цілуєш, не горнеш до себе,
не говориш мені, що я твій на землі оберіг...
Б'ється дощ у вікно і малює доріжки на шибці,
наче пише листи сіре небо до когось із нас...
закривай від усіх... те що носиш у себе на серці,
закривай від вітрів, щоб кохання вогонь не погас...



Другие статьи в литературном дневнике: