Жизнь коротка – безмерно ремесло.
И не дано доплыть до глубины творенья.
И то, что лишь невинным увлеченьем
Вначале в час досуга лишь влекло,
То необъятной мощью обросло,
Всю душу, мысли все твои вобрало,
Все силы высосало, припевая: «Мало!»
Пред плодом собственного бреда
Стоишь, как перед божеством каким,
И сушишь кровь ему для славы,
И своих нервов сок, свой мозг пред ним
Кладешь взамен кадила и приправы
И чувствуешь себя его рабом и подданным,
Но в сердце шепчет жало: «Нет, я хозяин, а не он».
Не верь ты шепоту! Обманчива богиня,
Та Муза! Искушает и манит.
Чтоб выпить твое «я», тебя же начинит
Своими пожеланиями, дух опустошит.
Не верь мелодии, со струн что так звенит:
«Ты будешь мастером, ты будешь метром тонов,
Сердец властителем, хозяином мильонов».
О, не дури себя ты, молодая лира!
Когда в душе теснится песен рой,
Служи богине непоколебимо
Над нею ж не превозносись собой.
Пусть твоя песня будет ароматом мирры
В веселье жизни, сам ты скромно стой
И знай одно – poeta semper tiro.
poeta semper tiro – поэт все ученик (tiro – новобранец, новичок в деле)
Життя коротке, та безмежна штука
І незглибиме творче ремесло;
Що зразу, бачиться тобі, було
Лиш оп’яніння, забавка, ошука,
Те в необнятний розмір уросло,
Всю душу, мрії всі твої ввіссало,
Всі сили забира і ще говорить: “Мало!”
І перед плодом власної уяви
Стоїш, мов перед божеством яким,
І сушиш кров йому свою для слави,
І своїх нервів сок, свій мозок перед ним
Кладеш замість кадила й страви,
І чуєш сам себе рабом його й підданним,
Та в серці шепче щось: “Ні, буду твоїм паном”.
Не вір сим пошептам! Зрадлива та богиня,
Та Муза! Вабить, надить і манить.
Щоб виссать “я” твоє, зробить з тебе начиння
Своїх забагань, дух твій спорожнить.
Не вір мелодії, що з струн її дзвенить:
“Ти будеш майстром, будеш паном тонів,
І серць володарем, і владником мільйонів”.
О, не дури себе ти,молодая ліро!
Коли в душі тісниться пісень рій,
Служи богині непохитно, щиро,
Та панувать над нею і не мрій.
Хай спів твій буде запахуще миро
В пиру життя, та сам ти скромно стій
І знай одно – poeta semper tiro.