Ти покохав мене, мені було 16,
Цвіли сади, буяло навкруги,
Світило сонце і було безхмарно,
Як ми з тобой кохались у траві.
Не розуміли ми тодішнього життя,
Дороги в світ були для нас відкриті,
Ми мріяли про краще майбуття,
Про те, що можуть мріять тільки діти.
Так ми жили й кохали те життя,
Яке було даровано нам Богом.
В житті є сенс – оте мале дитя
Кохання вірного народжене пророком.