Тиха зоряна зимова ніч,
Сумує місяць одинокий,
Він, мов замріяний юнак,
Чека кохану синьооку…
Зірки у танці вічному засяють,
Та серед них горить одна – моя.
Поки я знаю, що мене кохають,
Вона не згасне – то любов моя…
Заб’ється серце від нестримного бажання,
Лише згадаю нашу зустріч восени,
Коли впізнала я своє кохання,
Та справдились мої дівочі сни.
Повіє вітер, загорне волосся,
Русяві коси розплете мої…
Мені в цю мить, коханий мій здалося,
Що це долонь твоїх торкання з далини…
А під ногами білий сніг сріблиться
Від суму на очах бринить сльоза.
Твоє кохання, мов казкова птиця,
Несе на крилах найніжніші почуття…