Полечу туди, де немае зими,
Де немае зла, де нема вiйни,
В свiт казковий, в рай,
Там мене стрiчай,
Бо я птах.
Я у небо злечу, вдаль вiд суму й бiди,
Я крiзь хмари промчу,
Аж до сонця туди,
Де той рай, де весна , де спiвають пiснi,
Бо я птах.
Бо я птах злине у вись,
Бо я птах що знав колись,
Що є сум, що журба, що є радiсть що смiх,
А тепер лиш одне то є синяя вись,
Бо я птах.
То не сум, не журба, то не радiсний смiх,
То є воля - вона ти за неї держись,
Лиш вона, так вона чогось варта в життi,
А без неї навiщо i крила отi,
Бо я птах, вiльний птах.