Сталась штука хитромудра
в шапцi з траченого хутра
мешкає уже пiвроку,
тиха, з мороку морока.
Нез‘ясована причина,
вiдчуттiв яких личина,
задзеркальна, чи запiчна
та звiринка потойбiчна.
Я не втямлю, що їй треба-
мовчазна мала причепа.
Аномалiя сiткiвки,
мов дефект відеоплівки -
в тишi крапель до свiтанку
розколихує фiранку,
у безсоннi, не ввi снi-
не прокинутись менi.
Нiби теплий згорток пуху,
тулиться, сопе у вухо,
зблискує з пiтьми, незриме,
одинокими очима.
Чи на щастя, чи на горе
я здолала страх учора-
запитала: ”Звiдки ти?”
- Із твоєї самоти...