Загадково в небі світять зорі,
Боронять історію віків,
І через темряву ночей прозорих
Спливають образи далеків тих часів.
Були ті зорі свідками зародження Землі,
Зародження людини й першоі сім"ї,
Всього того , що злилося воєдино,
В гармонію природи,що називається Буття,
Всього того, без чого не можливе усе земне життя...
Поділіться зі мною зорі,
Своєю таємницею віків,
І може стане мені взмозі,
Розв"язать питання багатьох часів.
Хто ми, і яка наша мета на цій Землі?
Чому одні народжуються добрі, а другі злі ?
Чому одні купаються в багатстві, а другі ні,
Чому невинної немало крові ллється на війні ?...
І що зробити необхідно,
Щоб менше на Землі було страждань,
Щоб менше душ невинних гасло бідних,
А більше здійснялося людських бажань?
І що зробити, щоб людей народжувалося менше злими,
Не байдужими до ближнього свого страждань,
Нехай хоч трохи, десь у глибині душі будуть вони святими,
Від цього стане менше на Землі помсти, війн та покаянь.
Ніхто навіть не наблизивсь до таємниць нашого буття,
Та мало хто задумується над ними,
А може й краще буть в залежності від нашого життя,
Та з Вічністю зливатись воєдино...
Пишіть, друзі.
З повагою, Ігор Кошик
kia63@ua.fm