Люблю я рідне своє місто,
Корнями в землю я тут вріс,
Завжди ти сяєш урочисто,
Приємне й близьке серцю тут все скрізь.
Пройдусь по вулицям Подолу,
Й задивлюсь на велич церковних куполів на мить,
І поклонюсь Володимирському Собору,
Який в собі історію віків хранить.
Пройдусь я по місцям свого дитинства,
Коли було все легким та простим,
І в памяті вспливе ласка материнська,
І сила батька, який все прсотить і захистить.
Пройдусь я місцями юності своєї,
Коли любов уперше пригорнулась до душі моєї,
Коли весь світ діливсь своїми барвами зі мною,
Коли я міг достати зорі здавалося рукою,
Коли плескались через край усі мої бажання,
Коли зарання знать хотів я відповіді на всі питання.
Пройдусь по тим місцям,
Де я знайшов надійних друзів,
Взаємністю на їх тепло відповідав я сам,
Коли життя їх було на чорній смузі.
Пройдусь по тим місцям,
Де я і моя доля колихали колиску з немовля,
Де підростала дочка моя,
І разом з нею кріпла моя сім"я.
Не хочу я другої долі,
Не хочу я чужих кордонів,
А хочу жити тут, на своїй Землі,
Щоб не довелося сумувать мені
По тим місцям,
Які я хочу бачить наяву,
А не тільки у ві сні !