Збережи мене у памят, дозволь хоть нод являтись у в сн...

Игорь Кимов
Збережи мене у пам"яті,
Дозволь хоть іноді являтись у ві сні,
І понесу тебе я до зірок, що завжди манять
Щасливі мрії кожної душі.

Там серед величчя темряви краси,
У сіро-голубім тумані,
У мріях сама себе побачиш ти
На фоні піднебесного екрана.

Там у вишневому, райскому саду,
У сяйві сонця золотого,
Відчуєш ти свого життя красу,
І не забудеш це ніколи.

У тім краю завжди весна,
Завжди співають там птахи,
І відпочине тут твоя душа,
Від повсякденної земної суєти.

Візьмемось за руки і вдвох
Понесимось над тим чарівним краєм,
Найбільш сильнішою серед усіх емоцій багатьох,
Все ж буде радість першого кохання.

Нехай хоть іноді у пам"яті твоїй
З"являється позив першого кохання,
Те відчуття, що дивом неземним
Робить серце кожного святим
Не питаючи на те його бажання.

Збережи про мене пам"ять,
Дозволь хоть іноді являтись у ві сні,
І понесу тебе я до зірок, що завжди манять
Щасливі мрії кожної душі...