Запряжу собі коня
Коня вороного,
Хай несе мене в поля
В сяйві сонця золотого.
Буде ліс батьком нам,
А трава матір"ю,
Будуть ріки сестрами, а став
Стане нам скатертю.
Буде вітер братом,
А тиша доброю ріднею,
Стане місяць сватом
У ві сні з долею моєю.
Неси мене мій кінь
Назустріч моєї вдачі,
Не підведи мене, не скинь,
Всім серцем я тебе віддячу.
Розпряжу свого коня
Друга вороного,
Ізіллю душу йому я,
Може передасть Богу.
Ти лети мій кінь,
Неси мене через болі і печалі,
До щастя мого линь,
А якщо можеш й далі...