Знов занепокоїлась душа у мене,
Знов нудьга здавила горло,
Знову у майбутнім щось мене чекає неприємне.
Знать би наперед з якого боку воно мене вколе.
Знать би наперед, що мені від майбутнього чекати,
Я б міг уберегти від лиха й бід своє життя,
Знав би наперед Іісус, що буде він на Хресті розпятий,
Я думаю, все рівно б ніс своє тепло у людські серця.
Знав би наперед, я йшов би бродом,
По мутній річці свого життя,
Але все рівно десь би оступивсь,
І не дай Бог, підвернув би ногу,
Не виправить мені накреслень небесного Творця.
І якщо циганка все ж заглянула вам у долю,
Однак не уберегтись вам від життєвих болей,
Невдач та неприємностей в житті,
Не виправить преднакреслень навіть по злій волі,
Бо не виправить смуг долі,
Що пролягли на вашій лівій руці.
Ну що поробиш, задумав Хтось так наше життя,
Всупереч нашій волі приходим ми на цей світ,
І йдемо в небуття.
Отже давайте будемо радіти кожному земному дню.
Не запрягать коней у долю єдиную свою,
І хоч кажуть люди, що все в наших руках,
Але той висновок існує лише тільки на словах,
Бо нам не плигнуть вище своєї голови,
Окрім тих випадків, коли Хтось або Щось не допоможе нам
З своєї не Земної сторони...