Де мій спокій? В манівцях туману
Пізнім літом потяг доганяє
Тлінний вогник обрію зникає
У прозорість зимну і незнану...
Де мій спокій? Чагарями скутий,
Сивий лис, напрочуд першотворний,
В закапелок снів закрався чорний.
Наче спомин – гомін непочутий...
Де мій спокій? Лист через кордони
Пронесеться вишуканим шалом –
У безчассі не згорілим балом,
Тріпотливі маячіння дзвони...
Де мій спокій? Чи моєї долі
Наджурлива перезріла осінь
Зачекає, доки в скронях просінь
Розмалює павутинки кволі?
11.11.2001 р.