Сивий. Сивий смуток смерековий, сріблий.
Похилились верболози, лози, біллю.
Гей, то сіль везуть, най біг, вози із сіллю.
За насіннячком з очей впаде насіння,
Та на шлях торований, на чумацький…
Ой, всвіти, місячику, людські хащі!
Освіти здичавіле те насіння,
Най-то милість божа вдасть йому терпіння
Прорости господнім дитинчатком,
Світла сяйного зелененьким хлоп"ятком.