0
Юрби шумовиння спадає.
Стукотіння підборів, лязгіт коліс трамваю
затихають за рогом
Місто повільно ввійшло в береги.
На матрицю бруку записано день.
Він не вмирає, лягає текстом на папірус, шагрень,
диск чи хмарину в світах паралельних.
Спраги немає, снаги не зосталось...
Чорним самітником* серденько крає.
П'ю на полині горілку з червоним вином...
1
Тінь розчинилась у чорнім-квадраті-вікні
“Ні” на відлуння розбилось химерні, строкаті
Дух відлітає від тіла щоб душу шукати,
що загубилось в смарагдовім сні.
Добре, якщо він мені не належить...
Примітка
*чорний самітник – чорний лелека(бусол,
чорногуз,).
25.05.2003 16:46 - 01.05.2013 15.19