Янголе мій, синьоокий....
ніжно, лиш дотиком серця...
ти розбуди, адже роки,
я все чекала... не сердся...
Спляча, чарівна красуня,
може, твоя наречена...
може, то лиш, повнолуння,
в вікнах майнуло скажене....
відблиск бурштинових скелець
бачу і снів моїх чари,
гіркі на присмак, мов перець,
чорні, мов ті яничари...
Янголе мій, синьоокий...
я все чекаю на тебе,
- доки? - питаю, ж бо – доки,
спати мені в схові требa?
май 2003