Одразу зрозумiло, хто є хто,
Коли ворожi очi крають навпiл.
Але, хто ворог, коли друзiв - сто,
Але нiхто iз них не каже правди?
Подяка їх - лише один кiнець
Караючої палицi Фортуни,
Тече, немов розплавлений свiнець,
Невдачей та поразками катує.
Але останньой гiлкой на водi -
Безжальна правда, сказана у вiчi.
За другом ось таким смiливо йди,
Прислухайся: за ним i серце кличе.
23.06.03