Сяе сонце не для мене,
птахі співають чарівні.
Лиш сльози рвуться так шаленно
і живу я наче у вісні.
Ні я ніколи не заплачу.
Бо біль моя це лиш мое.
Ще сліз моіх ніхто не бачив.
Та серце все ж не кам'янне.
Забуду перші сподівання,
вірші тобі, я всі спалю.
Скажу лише я на прощання.
ПРощай...Я так тебе люблю.
Прощай, прощай кохана жінко.
Побачимось лиш у ві сні.
Та серця мого половинку,
ти залишаеш при собі.