Побіліло уса навкруги у дворі,
Завірюха виводить чарівне сопрано.
В білій сукні кружляе зима у горі.
Падае сніг...Сніжжинка...Сніжананна.
Я дивлюся на сніг,але бачу тебе.
І у грудях чомусь ние солодко рана.
Може час пролитить і усе це мине.
Падае сніг...Сніжинка...Сніжанна.
Це для мене як сон, ти приснилась мені.
Але знову і знов, лиш прокинуся зрану.
Бачу тільки тебе, на дворі у вікні.
Падае сніг...Сніжинка...Сніжанна.
Якщо це тільки сон і серед білого дня,
ти від мене втечеш за ранковим туманом.
Я сумую, мое мале пташеня.
Пада сніг...Сніжинка... Сніжанна.