Знову ніч спустілася на землю.
На небі зоряне крило.
Бреду кудись мов привид темний.
Неначе б дому не було.
В ночі,безлюдними місцями.
Не памятаючи про страх.
Бреду кудись під ліхтарями.
Сам в собі,в своіх думках.
Цариця ніч-пора кохання,
це для романтиків пора.
В ночі за розчерком пера.
Творились оди і признання.
В ночі лунали серенади.
Сердця відважні і палкі.
Ішли у бій кохання ради,
за дотик милоі руки.
Но ніч скінчиться.
Й нас зігріе,
сонцем день.І зчезне страх.
іду з суботи у неділю.
Сам в собі в своіх думках.