Думки, мов друзі сутінкові,
Імла та мряка, та жалі.
Ознаки божої любові –
Глибокі зморшки на чолі.
Знов жрець суєтної надії
Дрібних здерев’янілих душ
Жене поземкою під вії
Телебрехню державний муж.
Питання ( ніде правди діти –
унеможливлений політ):
Життя – “терпіти”, чи “любити”?
Навіщо друзі на землі?
Навіщо нам оця турбота?
Чи, може, не у цьому сенс?
Страждальці? Грішники? Голота?
Уламки? Стогін з-під колес?
Слова? Мовчання, чи гарчання.
Молитва? Знов: “долай, долай!”
Життя – чекання, чи шукання?
Чи, просто, мука понад край?