Ми біжимо просто в нікуди
Що з нами буде і що не буде
Ти не звикай що нас є двоє
Один в мені а інший у тόбі
Треба окремо бо разом не можна
Лише на хвильку на долю секунди
Хочу сказати і голос зникає
Просто з повітря нічого не грає
Небо лиш в’яже в мережу у сітку
В тисячі хмарок в єдину сльозинку
В ту яка світиться наче дерева
Більше не треба нічого не треба
Маю сьогодні вчора скінчилось
Десь закотилось або загубилось
Може і завтра може і захід
Скільки рахую та стільки ж втрачаю
Бути людиною бути б рікою
Все одно ким аби тільки собою
Ти не далеко я і не близько
Ми хоч окремо та хмари вже низько
Давлять рятують шукають не знають
Чи ми кохаєм чи просто зникаю
Знати так важко як на долоні
Бути окремо мабуть нам ніколи