Помаранчеві крила свободи;
Сяє сонце в печерній імлі.
Відчуття поєднання народу
Наче хвиля, що йде по землі.
Вже давно не бувало такого:
Не юрба на Майдані, народ!
Не прохаю сьогодні у Бога
Ні грошей, ні життя без турбот…
Я благаю, хай кров не проллється,
Запанує братерство ізнов.
Київ мій – помаранчеве серце.
Україна. Надія. Любов.
“Нас багато”, нас дійсно багато;
Всі до нас, проти влади падлюк!
Неможливо, щоб брат йшов на брата
– Не відмити скривавлених рук.
Не бажаємо влади бандюги,
Що у пеклі скінчить свої дні.
Це краплина остання, наруга,
Маячня у поганому сні.
Не дамо разколоти Вкраїну
Синій владі злодюг і сволот.
Хай ковтають отруйную слину…
Нас багато. Ми разом. Народ.
29.11.2004