Світло було на небі, а в очах була біль
Ти кохала без тями колисанку надій
Чепурила дитину, посміхалась, сумна
А навколо наметів починалась зима
Давай вставай, давай не спи
Складай вірші – по них живи
Міцно тримають руки вогонь
В серці життя прокидається знов!
Не потрібні ті грати, і той палений лід
Помаранчем був вкритий сивий вітер надій
За свою Бітьківщину – поставали сини
На Майдані здійснялось відокремлення мрій
Давай прокидайся, настала пора
За наше майбутнє піднять прапора
Міцно тримають руки вогонь
В серці життя прокидається знов!