Захопить у полон

Наталья Демина
Не вистачає зовсім трохи на зусилля,
і знову час спланований летить дарма,
я захлинаюся і очі вже закрила,
і залишається лише ковток вина.
Так незвичайно і незвично
холодний вечір протіка,
тобі подякую я дуже ґречно
за те, що ти в моїх думках.
Я буду згадувати темним ранком вкотре,
що вчора марила, що це було лиш сон,
мене отямить той буденний простір мокрий,
а потім знову ніч захопить у полон.