Лирика. роксолана русско-украинское

Валентина Рощина
              Роксолана

               *
Попала в клетку «золотая птица».
Вдали от милой родины томится…
Могучий и неведомый Восток.
Печаль, надежда, мука и восторг…
Ждут пленницу неволя и султан
Великий покоритель «Роксолан».
Под ветром не сломается травинка.
Единственной быть может украинка!

Сияют звезды на востоке рано…
Она одна на свете - Роксолана!
В объятьях покоренного султана
Любима, несравненна и желанна…
Прошепчет ветер тихо: «Роксолана»

               *
Вона була насправді. Дивна жінка.
Чутлива мати, горда українка.
Красуня-полонянка Роксолана
Єдина для могутнього султана.
Далеко незабутня Батьківщина.
Матуся там, де рідная дитина.
Тужлива казка та жіноча доля.
На все на світі тільки божа воля.

Спливає сонце над землею рано.
Шепоче вітер тихо: ”Роксолана”...
А на землі, це справді, не омана,
Співає, наче пташка, чисто, славно
Маленька українка – Роксолана.