Ранком чудовим,зимовим.
Крізь малюнок морозу на шклі.
Русяве дівча,незнайоме.
Як видіння явилось мені.
З небом очі блакитні злилися.
І я погляд відвести не міг.
Світло-русяве волосся.
На плечі спадало як сніг.
Я дивився ій в слід наче в сні.
Трішки зляканий миттю тією.
Бо так сильно хотілось мені.
На завжди залишитися з нею.