Г.И.ГАНЗБУРГ.
Переводы из украинской поэзии
Ганна Светличная
***
И казалось, будто босая
Я иду по снегам колючим.
С леденящих высот сошла я
Лишь на миг к твоим ласкам жгучим.
Так в костёр, потерявши память,
Птица падает: задубела.
Не успела еще оттаять,
Когда видят, — уже сгорела.
Оригинал:
Ганна Світлична
***
І здавалось, немов розутою
По засніжжю іду колючому.
Я із холоду, ще й із лютого
Враз упала в твою жагучість.
Так у вогнище в мить безпам'ятну
Птаха падає задубіла.
Не устигла іще й відтанути,
Коли, бачать, - уже згоріла.