Я тікаю від коміксів міста
у твої акварельні сади
Сюди
не потрапити просто,
Ряди
ще здолати потрібно колючого дроту,
що нарід мій тримає в культурному ґетто...
Я тікаю,
я - втеклий,
мене вже не має...
Я - лиш тінь, що упала на квіти
від химерного світла нічних ліхтарів...
Я - зникомая тінь,
я тобою хворів
і помер на порозі твого акварельного світу...
Догорає листок в попільничці зеленого скла,
Вигорають такі недолугі , нікчемностні тексти,
Вогник грається, цівочка диму тонка
у кватирку сочиться з душею моєю
в обійми...
©2005 Ingvar Olaffson