Я говорю з тобою,
Говорю до тебе.
Я ще вірю нас двоє.
А ти кажеш: «Не треба
нічого казати.
Я знати не хочу.»
Заплющуєш очі,
твої карі очі.
А місто вимикає ліхтарі!
Вже п’ять.
Будівлі залишаються самі.
Стоять.
Це місто вимикає ліхтарі.
Це так завжди.
І тільки крик лунає навкруги:
«Чекай,
зажди!»