Про це тобi я б не повинен говорити...

Александр Андрейко
 
Про це тобі я б не повинен говорити.
Але в душі уже не втримати мені -
Про те, як сумно в світі цім без тебе жити;
Про те, як часто ти з’являєшся вві сні;


 Про те, що голос твій завжди почути мрію
 Привітний, ніжний, лагідний такий;
 Про те, що серце калатає, і німіє
 Коли торкаюсь до твоєї я руки;


Про те, що погляд мій з тобою ходить тінню;
І як при зустрічі - не зводжу я очей;
Що, як жебрак, що ходить по-під тинню -
Так я ходжу біля твоїх дверей;


 Що кожна зустріч - це для мене свято,
 А дні без тебе – дні печалі і журби;
 Про те, що хочеться сказати ще багато;
 -Лише не певен, що потрібно це тобі.

 ***

Любов в душі повинен кожен мати,
І я цього, напевне, все життя чекав.
Тому тобі мене не треба приручати -
Я лише сам себе до тебе прив’язав…