Deja vu verite

Павел Клочков
Це – я. Обережно !
Я зачиняю двері
Твій смак відтепер
Не насолода для мене

І кожний вірш
Як день у самоті
Я бачу – я чекав
Кольорові сни

Голос
Голос
Я відчуваю те
Чого лишився колись

Вітер
Небо
Я чую його скрізь
Скрізь

Я тінь сміття
Це наче диво мов пісні
Я скрізь я завжди
Це deja vu veritі

Я ледь не торкнувся
Відвертості слів
Я навіть не пам’ятаю
Того чім жив

Голос
Голос
Я відчуваю те
Чого лишився колись

Вітер
Небо
Я чую його скрізь
Скрізь