Твій поцілунок ше бентежить...
Той імпульс запалює кров.
А тіла жар ,так схожий він на нежить....
Насправді це, мабуть, була любов!!!
Твої рядки - всі рани мої гоять...
Рубці в душі зникають назавжди.
Немов чарівники, слова твої ,в оману мене ввордять...
І залишають жити в казці навіки!!!
І постать твоя , вмить, стоїть зі мною поруч...
Твої палкі вуста мене цілують знов і знов.
Як добре, що ти є, як добре ,що ти поруч,
Йде кругом голова й палає в жилах кров...