«Вона повернулася в його життя, як полум'я,
яке тягне свої язики прямо до серця». ©
________(Щоденник пам'яті / The Notebook)
Тікає час, його не спиниш,
Тільки ноги розіб'єш в кров.
Якщо впіймаєш, то загинеш –
Він не пробачить помилок.
Пам'ять сумом укрилася знову,
Знов прокинулись мертві думки:
Намагались згадати розмову,
Про яку лиш мовчали тоді...
Як сиділи й дивились у пекло,
Пили воду з гарячих долонь.
І, втрачаючи миті даремно,
Не змогли погасити вогонь.
Знали це, та хотіли горіти!
Чи залишиться хтось у живих?
Чи зуміє хтось в полум'ї жити?
Все залежало тільки від них.
Їх майбутнє – сльозами умите,
Кожен крок, мов останній в житті.
Заблукали серця в лабіринтах,
Промайнувши у вирі подій...
16/08/2004