Все, що було – все минеться,
а що буде – невідомо...
Хай-но мить зігріє серце --
біля тебе всюди вдома...
Прикрашаєш до нестями
у браслети та намисто
з поцілунків. Я одягну:
спершу ніжність, потім – пристрасть…
Ніч додасть у подих втоми.
Та її чомусь замало…
Заспівай-но колискову...
я вже так давно не спАла...
Буде місячне проміння
Грати партію гітари
Тихо-тихо. Й мерехтіння
Тої музики розпалить
Дивні зорі. Наче квіти
Розцвітуть вони на небі,
Що було зимою вкрите,
Як не бУло поруч тебе…
Ти приспи мене, коханий,
як дитину... Й до світання
грій в долонях, хай розтане
лід минулого останній…