Щось намріяла, навигадувала
І сама своє серце радувала.
Не побачила не відчула я,
Що кохання вже не живе в очах.
Що кохання те розлетілося
І в минулому залишилося,
Снігом випало та розтануло
Всі крапки над „і” вже розставило.
Я відчула це, але пізно вже,
І у снах шукаю одного тебе,
Промайнув і зник, і залишив слід,
Літа часточку, що не бачив світ...
Розбудив мене, ніжним подихом,
Потім вкрив усю сивим холодом,
Подивилась в слід, та змирилася,
Лиш в очах волога лишилася..
І навіщо нам мрії надані,
Всі світи від них перевернуті
Всі думки від них переплутані,
А життя ними розмальоване.