Іще благословляється на світ.
Ще сплять мости, будинки і трамваї.
Усе завмерло тільки лиш на мить,
А вже здалося, що життя немає.
Ще темні вікна, вулиці пусті,
Ще вітер шепче колискову травам,
Ще видно в небі зоряні путі,
Ще плачуть вголос верби понад ставом.
Є тільки небо. Небо і земля.
Є тільки сонце і рожевий обрій.
Є тільки світ, і є маленьке я,
Яке не спить в досвітній час ранковий.
Так було завжди. Так і навіки.
Злились кінець з початком мироздання.
Земля і небо. Сонце і зірки.
І кожен день - як перший і останній.