Навіщо зізнався мені,
що кохаєш?
Навіщо сказав,
що хочеш бути зі мною?
У тебе в очах сяяло щастя,
а у мене – нагорталися сльози.
Хіба це можливо?
Ну сам подумай!
Ти класний такий,
а я ні в року...
У тебе, мабуть,
дружина і діти;
а у мене –
самотня дорога до дому...
Навіщо будуєш ти
мрії далекі?
Вони все одно
розіб’ються о скелі
людської ненависті й нерозуміння.
До того ж,
у тебе, мабуть, дружина і діти?
А у мене – таки знову,
самотня дорога до дому...