сон...

Георгий Черкашин
сон простягне свої обійми
вгорне
неначе птах дитя крилом
і пройде все
минуле
тінню
далекі непорозуміння
бліді афішки
миготінням
і вкриється все тихим сном
і відійдуть потвори хижі
що вдень
сиділи на плечах
і віки вкриють сум в очах
і щось залишить
нас у тиші
самих з собою
згине жах
лиш спокій
теплою рукою
та Боже милість
з вишини
до ранку
спи
і Бог з тобою
та милі
добрі
кольорові
сни